неореалізм

-у, ч.

1) Напрям в італійському мистецтві та літературі 40-х рр. 20 ст., визначальними рисами якого були демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас.

2) Ідеалістична течія в філософії, яка робить спроби сполучити суб'єктивний ідеалізм з об'єктивним, зводить фізичні об'єкти до ідей.